Експорт з України у 2020р. зменшився, але умови поліпшилися

У 2020р. експорт товарів та послуг з України скоротився на 8%.

Це безумовно, є результатом локдауну у основних країнах українського експорту. Але скорочення є меншим, ніж можна було б очікувати. Бо основні товари українського експорту локдаун зачепив найменше. В результаті експорт все одно залишився більшим, ніж у 2015-18рр.

 

Структура українського експорту змінилася мало. Збільшилась питома вага аграрно-харчових продуктів, суттєво впала доля експорту транспортних послуг.

У 2020р. зменшився експорт майже всіх груп товарів та послуг, окрім олії, залізної руди, хімічної продукції та інтелектуальних послуг. Але експорт аграрної та харчової продукції скоротився найменше, в результаті її питома вага збільшилася до рекордних 36% від всього експорту товарів та послуг.

Експорт продукції чорної металургії зменшився, а залізної руди збільшився, в результаті питома вага галузі у експорті так само трохи збільшилась.

А от експорт транспортних послуг впав найбільше (майже у 2р).

Експорт машинобудівної галузі зменшився на 2.2% (тобто менше, ніж у середньому по товарам та послугам) в результаті її питома вага трохи зросла після падіння у 2019р. Це можна вважати непоганим результатом, адже світова криза позначилася на продукції машинобудування найгіршим чином.

Експорт інтелектуальних послуг збільшився, завдяки зростанню IT послуг у світі

Його питома вага перевищила 5% від загального обсягу експорту товарів та послуг.

Треба зауважити, що джерело даних - Укрстат України. НБУ дає трохи інші дані, в яких загальна сума експорту майже така сама, але експорт послуг більше на 4млрд.$ а експорт товарів - менше. І експорт IT послуг в даних НБУ майже у 2 рази більший, ніж у Укрстата. Але у НБУ немає такого докладного розпису експорту товарів, тому за основу взяті дані Укрстату.

Тим не менше, експорт інтелектуальних послуг, хоча й динамічно зростає вже друге десятиріччя, поки не впливає на макроекономіку, бо його питома вага не значна навіть за даними НБУ.

Основну суму інтелектуальних послуг у статистиці Укрстату складають комп’ютерні послуги. Окрім того в цьому показнику враховані інформаційні послуги, дослідження та розробки, наукові та технічні послуги.

Основні групи експорту з України за 3 минулих роки:

З графіка видно, що доля зерна, олії, харчових продуктів та інтелектуальних послуг - максимальний за минулі роки, а трубопровідного транспорту та прокату чорних металів (разом з заготовкою) - мінімальна. Причому доля зерна виросла до 15.6%, а прокату ЧМ, навпаки, впала до 12.7%

Доля експорту з високою доданою вартістю в результаті залишилася невисокою. До неї можна віднести продукцію машинобудування, інтелектуальних послуг та частина хімічного експорту (весь хімічний експорт дає 4.4% від загального). Тобто, до 18% всього експорту товарів та послуг. І ця сума +/- не змінюється вже кілька років, з того часу як застарілу (радянських часів) продукцію з високою доданою вартістю припинила масово купляти РФ.

Питома вага у експорті залізної руди та зерна зросла завдяки росту світових цін на цю продукцію.

На графіку наведені ціни, що розраховані за даними Укрстату про обсяги експорту у $ та у тонах. Тобто це ціни реального надходження валюти, які можуть відрізнятися від контрактних.

Провал цін на зерно та руду був у 2015-6рр. З того часу ціни безперервно зростають і 2020р не був виключенням. Попит світового ринку на машинобудівну продукцію, послуги транспорту зменшилась найбільше. А на зерно та руду - навпаки, зріс. При цьому ціни зерна незважаючи на 4-й рік зростання ще не досягли позначок, які були до кризи 2014-15рр А от ціна на залізну руду - досягли докризових максимумів, а в деякі відрізки часу й перейшли.

У той же час ціни на чорні метали падали. Не так швидко, як на машинобудівну продукцію, але падали.

Оскільки ціни на метали сильно залежать від сортаменту та якості металу, були обрані три представника полуфабрикатів, листового та сортового прокату, які займають найбільшу долю у українському експорті і для них досліджена динаміка цін за період 2008-20рр

На графіку видно, що ціни на всі три види продукції мають такий самий провал у 2015-16рр як і у руди та зерна, але підйом тривав лише до 2018р., після цього продовжилося падіння цін. І у 2020р. ціни впали

Серед аграрної продукції так само є сировина та готова продукція.

Звісно, готова харчова продукція має меньше доданої вартості, ніж електроніка та IT, але більше, ніж рослинна сировина.

Експорт олії та готових харчових продуктів у 2020р збільшився, тому питома вага готових продуктів у аграрно-харчовому експорті також збільшилася після різкого падіння у 2019р.

Але він не досяг максимальних докризових значень, залишаючись на позначці 46.6% Менше було тільки у 2015 та 2019р., а до кризи 2008р взагалі було 50% і більше. Тому що сьогодні основа аграрно-харчового експорту - зерно та олія. Від динаміки їх кон'юнктури залежить доля готово продукції у експорті.

А до кризи 200р це був здебільшого експорт готової харчової продукції до РФ, експорт зерна не був таким високим, як зараз.

Металургійна продукція так само має переділи з різним рівнем додаткової вартості.

Заліза руда має найменший % доданої вартості, металоконструкції та труби - найбільший, адже це насправді готова продукція.

До 2020р. найбільшу долю мала заготовка - 35-38%. А питома вага залізної руди хоча постійно зростала, не перевищувала 21-26% І от у 2020р - 33% майже стільки й заготовки. Відповідно, питома вага готового прокату зменшилася до 26%, а металоконструкцій залишився на рівні 7% як останні 6 років.

Тобто питома вага кінцевої продукції у експорті чорних металів зменшилась. З графіка видно - чим більше доданої вартості, тим менше питома вага.

Таким чином, локдауни та спричинена ними криза збільшила питому вагу "комодітиз" та інших продуктів з невеликою долею доданої вартості. З продуктів з високою її долею збільшив експорт тільки IT сектор, але він ще не має достанього впливу на загальний експорт, тому це збільшення не відбивається на макроекономічній ситуації в країні. А ціни та попит на основні українські експортні товари в результаті локдаунів тільки збільшувались, що допомогло українському експорту впасти не так сильно. Але погіршило його структуру.